Відеореєстратори

Поки в англомовному інтернеті дивуються, чому реєстратори настільки популярні у «руських» (ще б пак — на Youtube стільки відеозаписів з танками на дорогах, ведмедями та іншого роду божевіллям, що здається, ніби гаджет є у кожного російськомовного водія у світі), але мати фізичну гарантію непричетності, якщо щось трапиться неприємна ситуація, бажають всі.

Як же вибрати найкращий відеореєстратор?

Якщо коротко, ідеальний девайс повинен відмінно знімати в складних умовах — наприклад вночі. Кріплення повинно витримати тряску та удари. Ширококутний об'єктив — захоплювати всі смуги та узбіччя, а якість картинки — як мінімум розглянути номера сусідів по шосе.

Тому перше, на що варто звернути увагу, перш ніж купити відеореєстратор в машину — характеристики камери. Роздільна здатність, кількість кадрів в секунду, сам модуль та хто його випустив, які лінзи встановлено, скло чи пластик? Оптимальний вибір — сенсор заднього підсвічування CMOS, FullHD і вище, та охват 140-160 градусів.

Відеореєстратор з антирадаром, здатний змоделювати для правоохоронців швидкість, відмінну від вашої реальної, в залежності від країни може спричинити штраф або більш суворе покарання. Замість спірної функції обирайте пристрої з трекингом ситуації на дорозі.

Датчик руху (або паркувальний режим), щоб стежити за авто, коли ви залишаєте салон, вимагає постійного живлення — вбудований акумулятор не впорається. Зате батарейка допоможе записати останні миті після аварії: встигне зберегти відеоролик до захищеного розділу карти пам'яті. Але є «але» — акумулятори через високу чи надто низьку температуру виходять з ладу першими. Камері для цього навіть увімкненою бути не обов'язково.

Приємні бонуси — GPS та Wi-Fi-модуль. Перший допоможе визначити точне місце розташування і швидкість автівки в потрібний момент часу та забезпечить коректну дату і час. Wi-Fi допомагає керувати пам'яттю пристрою зі свого комп'ютера або смартфона і копіювати стратегічно важливі ролики. Врятує, якщо у вас спробують відібрати карту пам'яті з доказами.